Володарська санаторна школа-інтернат

27.10.2010 Яка краса! Та це ж золотокоса ОСІНЬ!!!

03.10.2010 Сіє дощик. Листя жовкне.
Це десятий місяць — жовтень..

24.09.2010 Осінь... Скільки поезії у цьому золотаво-сонячному слові

06.09.2010 Літо, до побачення!

25.08.2010 Радість в душі - і радість в повіті,
В кожному подиху літа, ...

09.08.2010 Влітку дитяча фантазія виходить за межі стандартного альбомного листа…

25.07.2010 Літо-літечко – босоноге та прудке

21.06.2010 Сонце, повітря і вода – наші найкращі друзі

7.06.2010. Здрастуй, літо!

19.03.2010 Багатий березень і на свята...

5.03.2010 УРА-А-А! Справжня ВЕСНА!

29.01.2010 Зимонька зима ...

29.12.2009 Зима повна радощів!

Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев та птахи полетіли у вирій. Тільки невеличкі зграї горобців, перелітаючи з місця на місце у пошуках їжі, голосно цвірінькали, привертаючи увагу всіх «мешканців» Володарської санаторної школи-інтернату. Вже у школі давно увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день діти визирали уранці з вікон своїх кімнат, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді «унылая пора»! Здається все завмерло і ніколи не буде жодних змін…

Всім відомо, що у природи немає поганої погоди. Вона радує нас як теплими, сонячними днями, так і щедрими осінніми дощами, хурделицею, що засипає снігом все довкола і огортає блискучо білим дорогоцінним простирадлом. Але «погода» в затишній ігровій кімнаті другого поверху школи завжди відрізняється особливою теплою, дружньою атмосферою, в якій панує радість, взаєморозуміння та лише позитивні емоції. Вона завжди налаштовує нас, ігротекарів, на творчу атмосферу, що допомагає згуртувати, відволікти від повсякденних проблем та навіть оздоровити нашу малечу. Адже вони забувають про всі свої недуги, весело граючись в ігри різного характеру та працюючи в арт-студії. Ми знаємо, що там де весело - там сміх, а сміх – це здоров’я, а здоров’я – це велике диво, як сказав А.П.Чехов, особливо для наших дітей.

Незважаючи на деякі негаразди, наші ігротекарі з дітками підготували та провели багато цікавих тематичних свят. Спільна цікава творча робота ще більше згуртувала дітей у підготовці, розкрила нові можливості та таланти. Дала початок новому напрямку в роботі Ігротеки – театралізованим виставам. Юні актори були неперевершені у грі на сцені нашої школи під час традиційного проведення Дня іменинника. Звучали пісні, кумедні монологи та привітання і море подарунків, що не залишило осторонь жодного учасника дійства. Рольова гра – простий спосіб пізнання дитиною навколишньої дійсності, один із найдоступніших шляхів до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Гра забезпечує невимушену обстановку, в якій діти є настільки винахідливими і жвавими, наскільки це можливо. Діти, що граються у лікарів, школу, вчителів підсвідомо творять свою власну реальність. Таким чином, вони експериментують, використовуючи свої знання про реальний світ, і водночас розвивають здатність взаємодіяти дітьми. Ця діяльність є захоплюючою, а особливо тоді, коли на тебе дивляться із залу твої однолітки та учні старших класів. У житті кожної дитини саме день народження є найяскравішим та незабутнім днем. Подарунки та поздоровлення це не єдине, що хочеться подарувати нашим вихованцям. Їм дуже необхідне тепло і турбота кожного дня, розуміння, що немає байдужих людей до їх долі. Тому ігротекарі за підтримки благодійної організації «Амічі де Бамбіні» прикладають максимум зусиль, створюючи дітям родинний затишок.

Грудень – перший місяць зими і, треба сказати, що саме у грудні місяці починається період зимових календарно-обрядових свят. Незважаючи на те, що погода за вікном, скоріше, весняна, ніж зимова, попереду на нас чекають дуже приємні й усіма улюблені зимові свята — Святого Миколая, Новий рік, Різдво, Масниця.

Всі ми дуже любимо свята. На Україні їх ще називають празниками. Чому «ми»? Тому, що ми теж колись були маленькими і зараз разом із дітьми радіємо кожному зимовому празнику, готуємося до нього з ними і отримуємо масу задоволення, дивлячись на блиск в їхніх оченятах, на їх невичерпну енергію та творчий запал з якими вони підходять до кожної справи. Маленькі рученята справно готують подарунки Святому Миколаю, прикрашають ялинку та виготовляють прикраси до неї. В хід іде все: мішура, кольоровий папір та стрічки, клей, ножиці, фломастери та олівці, яскравий папір для обгортування та блискуча фольга. І ось з’являється гірлянда, фонарики, паперові сніговички, великі гарні квіти, новорічні вітальні листівки. Створюючи свої неповторні «шедеври» дитина вкладає частинку себе в кожний виріб, якої б складності він не був. Дитяча фантазія не має меж…

19 грудня - одне з улюблених свят української дітвори, день Святого Миколая. Миколай Чудотворець - захисник простих людей, покровитель та вихователь дітей.

Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.

Таким віршиком розпочалося свято, яке готували всі жителі Ігроляндії. А готувалися до нього дуже старанно. Змайстрували великий чобіток. Прикрасили його кольоровими стрічками, дощиком та маленькими сніжинками, аби він тільки сподобався Святому Миколаю. Почепили чобіток на найвиднішому місці в ігротеці та заходилися писати вітальні листівки. Кожна дівчинка та хлопчик зізналися в тому як вони щиро, по-справжньому люблять дідуся Миколая. Чесно призналися йому хто з них був слухняний цілий рік, а хто трішки бешкетував та просили пробачити їх за пустощі, обіцяючи в майбутньому виправитись. І ось Святий Миколай з’явився на порозі нашої затишної кімнати. Радості дітей не було меж. Залунали дзвінкі дитячі голоси. Віршики, пісні, гуморески, побажання щастя і здоров’я звучали протягом всього свята та обов’язково найпотаємніші свої мрії шепотіли малюки Миколаю на вушко. Не важко здогадатися про що саме просили вони дідуся. Кожна дитина хоче мати родину. Адже вона – це природний осередок найглибших людських почуттів, взаємоповаги та любові, це опора і щастя, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, де розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості та любові до всього живого… Кульмінацією свята став солодкий стіл. Чаювання супроводжувалося веселими, рухливими іграми, конкурсами, різдвяними піснями та танцями, які провели для малечі ігротекарі. Хлопчики та дівчатка були дуже задоволені, отримавши невеличкі подаруночки від Святого Миколая. Та особливо приємно те, що у підготовці та проведенні такого сімейного свята безпосередньо взяли участь найкращі наші друзі, представники міжнародної гуманітарної організації "ДРУЗІ ДІТЕЙ", які завжди переймаються турботою до дітей, позбавлених любові батьків. В сучасні часи це добра традиція – саме у день Святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Ще не встигла малеча награтися новими іграшками та з’їсти всі цукерки, а в двері вже стукає Новий рік. Це свято - одне із самих улюблених, веселих і чарівних. Усi ми вiримо, що новий рiк буде до нас ласкавим, обдарує нас удачею, щастям i здоров’ям. А особливо в це вірять діти. Їм як нікому іншому потрібне міцне здоров’я та можливість спілкування із татом та мамою в родинному колі. І знову безліч подарунків отримала малеча із рук Діда Мороза та його вірної помічниці Снігуроньки. Радість, сміх, величезне задоволення переповнювали їхні маленькі, але щирі та відкриті серця. Весела музика, хороводи із піснями та конкурсна програма – все налаштовувало на піднесений та святковий настрій всіх присутніх у залі. А в які яскраві карнавальні костюми були одягнені діти!!! Бабки Йожки, клоуни, сніжинки, снігуроньки, козаки-розбійники, барвисті метелики та багато інших представників мультфільмів та казкового світу танцювали, співали веселилися на радість всім гостям.

Будь-яке свято не обходиться без допомоги благодійних організацій та спонсорів. Діти з нетерпінням чекають їх у гості. Разом із щедрими подарунки вони передають всю свою любов та турботу малечі. Цього разу до нас в гості завітала група волонтерів відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на чолі із президентом студентського самоврядування Гаєвською Ніною. Студенти провели різні конкурси та змагання чим визвали неабиякий інтерес малечі. Хлопчики та дівчатка із великим задоволенням та цікавістю, один поперед одного намагалися показати всю свою спритність, винахідливість та взаємопідтримку. Кожна гра має переможців та переможених, але на святі перемогу здобуде кожен учасник гри: над своїм суперником, над собою, над своїми комплексами. Адже щоб прийняти участь і показати на що ти здатний потрібна сміливість та впевненість у своїх силах, а це дуже важливо. Іграшки отримали всі діти і разом з тим волонтери подарували м’які іграшки для ігрової кімнати – Ігротеки на згадку про свій візит. Ми щиро вдячні нашим старшим друзям за гарний подарунок. Тепер довгими зимовими вечорами, граючись, діти будуть згадувати привітні посмішки юнаків та дівчат в новорічних костюмах янголів, що ніби спустилися з небес розкриваючи свої дружні обійми перед невгамовною ватагою малечі.

ГРА ! Де б вона не відбувалася, вона завжди залишається грою. Чи це шкільне подвір’я, чи затишна ігрова кімната, чи спортивний зал, гра є спонтанна, природжена, повна радості своєрідна діяльність дитини, яка відбувається не заради якої-небудь зовнішньої мети, а для власного задоволення, елементарної дії. Гра не є пустою забавою, це зміст життя дитини, її творча діяльність, потрібна для її розвитку. У грі дитина живе і сліди цього життя глибше залишаються в ній, ніж слід дійсного життя. І як недивно найбільш простим та одночасно геніальним залишається пояснення гри, зроблене автором «Пригоди Тома Сойера» Марком Твеном «Гра – все, що ми робити не зобов’язані».

29.11.2009 Ура! Не потрібно вчити уроки

Разом з очікуваними похолоданням і дощовою погодою, листопад приніс ще й раптову епідемію грипу. Звістка про подовження шкільних канікул на невизначений термін була несподіваною і тривожною. «Яким чином каліфорнійський грип може дістатися віддаленого провінційного містечка Володарка?» - дивувалися педагоги. «Ура! Не потрібно вчити уроки», – раділи учні. Але інформація про кількість хворих людей по всій Україні, а, особливо, про смертельні випадки в результаті хвороби, спонукала дорослих і дітей бути максимально уважними й обережними по відношенню до власного здоров’я.

На території Володарської санаторної школи-інтернату запроваджувався суворий тритижневий карантин: припинявся навчальний процес, вводився спеціальний режим роботи закладу, заборонялося пересування школярів за межі інтернату, обов’язковим стало носіння марлевих пов’язок в приміщеннях школи.

Згодом, один за одним, почали хворіти діти. На щастя, це був не «свинячий», а звичайний грип; температура у хворих була високою, але швидко знижувалася. Поступово діти одужували, властиві їм енергія й життєрадісність знову поверталися й вихлюпувалися назовні з новою силою.

Впродовж всього цього часу ігротека не припиняла працювати жодного дня. Ігротекарі розуміли, що радість, позитивні емоції, отримані дітьми під час ігор, змагань і творчих занять, ефективніше ніж будь-які ліки зможуть допомогти хлопчикам та дівчаткам попередити й здолати недугу, відволікти їх від проблем, зняти тривогу й напруженість!

Діти дуже раділи кожному, бодай трішки погожому дню, адже, після малорухомого перебування в медкорпусі, їм хотілося рухатися, бігати, стрибати. Тому вони з великим задоволенням приймали участь в естафетах, спортивних змаганнях, конкурсах силачів і спритників.

Найбільше сподобалася дітям «Естафета здоров’я», під час якої члени команд «Мікстура» й «Швидка допомога» змагалися в умінні швидко і правильно передавати один одному макети термометрів, доставляти «пігулки» «хворим» учасникам команди, накладати лікарські пов’язки.

В похмурі осінні дні приміщення ігротеки виглядає по-особливому затишним і привітним. Цього місяця рейтинг першості з-поміж рольових ігор займала гра «Лікарня». Діти з задоволенням лікували ляльок, звірят і один одного, вони терпляче піклувалися про «хворих» та вчилися допомагати їм.

Подобається хлопчикам і дівчаткам нове для них мистецтво орігамі, з яким вони не так давно познайомилися на заняттях в арт-студії. Спочатку діти вивчили умовні знаки й основні прийоми складань, прийняті в орігамі, потім навчилися виготовляти простенькі складаночки літаків, корабликів, коробочок, стаканчиків. А зараз діти вчаться робити фігури тварин. В нашій ігротеці вже поселилися кілька десятків метеликів, жабок, котиків і собачок, лисичок, старанно виготовлених дитячими руками. Такі складаночки-сюрпризи з побажаннями всередині них учні дарують своїм однокласникам, друзям, вчителям.

Але творили діти не тільки орігамі. Як зраділи вони, коли їм запропонували виготовити аплікації. Для аплікацій учні використовували не тільки кольоровий папір, а й природний матеріал: засушене листя, квіти, насіння рослин. Всю нестачу яскравих барв на вулиці діти компенсували у своїх роботах.

В нашій ігротеці віднедавна поселилася таємниця. Діти старанно зберігають її. Ця таємниця пов’язана з різдвяними й новорічними святами, що стрімко наближаються. Ця таємниця – це подарунки й сюрпризи, які хлопчики і дівчатка готують для своїх друзів, щоб привітати їх з чудовими святами. І найперші подарунки - для найкращих друзів: справжніх, щирих, щедрих, уважних до найменших проблем та потреб дітей, позбавлених батьківського піклування, - учасників міжнародної гуманітарної організації "ДРУЗІ ДІТЕЙ"

У народі кажуть: “Де гра, там і радість!» Діти іноді можуть так захопитися грою, що їх навіть заспокоїти важко. Те, що в звичайній ситуації для дитини нудне, неприємне і стомлююче, у грі, завдяки її емоційній привабливості, долається успішно й легко. Переоцінити значення гри в житті важко. А уявити дитинство без гри неможливо.

22.11.2009 Країна дитинства - ГРА

З об’єктивних причин наповнюваність ігротеки протягом листопада була дещо меншою, в порівнянні з попередніми місяцями. Але це дало змогу ігротекарям приділити більше уваги кожній дитині, зокрема, глибше проникнутися її потребами, проблемами, разом з дитиною проаналізувати її успіхи, досягнення. В ігротеку діти приходять не лише погратися, вони довіряють ігротекарям свої таємниці, хочуть отримати пораду, поділитися радістю чи тривогою, часом, просто виговоритися. Очевидно, що на ігротекаря покладаються обов’язки не тільки вмілого організатора і вихователя, а й тактовного і мудрого психолога..

Яскравим звітом про веселе й цікаве життя ігротеки стала фотовиставка на тему: «Країна дитинства – гра». Діти бурхливо, з великим задоволенням впізнавали себе й своїх друзів на фото. Вони мали змогу пригадати позитивні емоції, отримані під час проведення різноманітних змагань, конкурсів, ігор, творчих справ.

Школярі дуже люблять грати в командні ігри. При цьому у хлопчиків та дівчаток виробляється вміння взаємодії в колективі, формується почуття відповідальності за спільний результат. Майже кожен з них хоче бути капітаном команди, розуміючи всю відповідальність, яка при цьому на нього покладається: згуртування команди, підтримання її емоційного духу. Справжніми лідерами командної гри, під час проведення «Естафети здоров’я», проявили себе Валентин П. і Юрій С. Вони самі були уважні, наполегливі й зуміли надихнути кожного гравця на якнайкраще виконання поставлених завдань.

В ще одній командній грі «Вулик» особливо вирізнялася своєю уважністю і спритністю Поліна С. Найменша з-поміж гравців, дівчинка вправно маневрувала між гравцями суперників і принесла своїй команді найбільше «медових сот». Така чудова гра Поліни змусила хлопчиків, які часом зневажливо ставляться до дівчаток, вважаючи їх слабшими, з більшою повагою відноситися до однокласниць. Тепер, при об’єднанні груп для ігор, хлопчики охочіше приймають дівчаток до своїх команд.

Найпопулярнішими настільними іграми в ігротеці були «Мозаїка», «Memori» (гра-лото з картками про тварин), ігри-комплекти «Рівновага» для тренування уваги, окоміру й розвитку вмілості рук виконувати точні рухи. Найвправнішими гравцями, яким постійно вдавалося втримати рівновагу складених пірамідок були Женя К. та Вадим П.

В ігротеці були проведені конкурси: «Найкраща тваринка з орігамі», «Пазломанія», конкурс аплікацій на тему: «Барвистий світ навколо нас». Переможцями конкурсів стали: Іра М., Віка Л., Вадим П., Олексій Х., Женя К., Владик П.

Діти люблять отримувати подарунки, але з не меншим задоволенням вони готують подарунки для своїх друзів. Протягом минулого місяця всі діти дуже старанно готували подарунки для італійських родин, які , не зважаючи на відстань, щиро й сердечно турбуються про українських дітей.

30.10.2009 У природи немає поганої погоди

Непомітно, але впевнено увійшла в свої права осінь, котру ознаменував один з найшанованіших у слов’ян місяців - жовтень. Довколишні дерева зодяглися в найпривабливіший - жовтогарячий колір. Але змінився не лише колір листя, трави, але і сама погода нагадує нам холодними та дощовими днями, що не за горою і зима. Але ігротекарі нашої школи керуються словами відомої пісні «У природи не має поганої погоди», отож заняття ігротеки цього місяця проходили як в приміщенні так і на вулиці.

Радісний настрій, емоційне розвантаження і насолоду приносять дітям розважальні ігри, а, особливо, веселі естафети. Розважальності цим іграм надають емоційна підготовка безпосередніх учасників і глядачів, необхідність імпровізації, весела ритмічна музика, хаотичні і помилкові рухи учасників конкурсів, неочікуваність пропозицій ведучого, його гумор та вдалі коментарі. Особливо ц ікавими в цьому плані є конкурси, які можуть бути індивідуальними і груповими. Наявність команд надає конкурсам більшої загальності, а взаємодія учасників у невеликому колективі створює додаткові розважальні моменти. Цього разу у грі бали участь дві команди: «Чомучки» та «Бджілки». Конкурсанти обох команд були дуже уважні та наполегливі, намагалися не підвести свою команду, тому дуже старалися у виконанні поставлених завдань. Особливо проявили себе капітани команд: Саша Г. та Владислав П., які вирізнялися умілістю та вправністю у свої рухах та діях. Капітани підтримували кожного із учасників своєї команди., наставляючи їх у виконанні певного завдання та скандуючи разом із командою їх імена, що надихало кожну дитину на найкраще виконання кожного поставленого завдання.

Серед розмаїття ігор, які проводяться в ігротеці, значне місце посідають дидактичні ігри. Вони особливі тим, що часто створюються самими дорослими й пропонуються дітям. Такі ігри наповнені конкретним змістом і супроводжуються певними правилами. Наприклад, гра "Що котиться, що не котиться?" — навчає дітей розпізнавати предмети за формою (куб, куля), звертає їхню увагу на властивості предметів. Ставиться нібито лише ігрове завдання — спритно докотити предмет до риски, але зробити це зможе лише та дитина, яка вміє розпізнавати куб і кулю й розуміє, що до риски докотиться лише куля.

Дуже подобається дітям гра "Впізнай, що в торбинці", задум цієї гри полягає в тому, щоб намацати рукою якусь іграшку в торбинці й назвати її.

Дидактичні ігри мають певні правила, які водночас виконують важливу роль — визначають характер та спосіб ігрових дій, організують і визначають поведінку та взаємини дітей у грі. Використовувані правила є критерієм правильності ігрових дій, їхньої оцінки.

Подобається нашим діти малювати, і не просто малювати, а р азом з тим виконувати певні завдання. Наприклад: розфарбувати малюнок, з’єднавши на даному листочку крапки за допомогою ліній; розфарбувати фігуру і вирізати її; користуються великою популярністю розфарбовки–мозаїки, в яких малюнок розбитий на дрібні сегменти, які потрібно розфарбувати певним кольором. Ігротекарі готують для маленьких відвідувачів і тематичні розфарбовки : для дівчаток – «Принцеси», «Барбі», «Братс», для хлопчиків – «Машинки», «Підводні човни», «Військова техніка», хоча, інколи, хлопчики вибирають розфарбовки із «дівчачої» тематик и.

Цього місяця в ігротеці були проведені конкурси з малювання, ліплення та конкурс, що називався «Моя фантазія в мозаїці». Всі діти безперечно старалися, але особливо вправними були у малюванні: Денис С., Поліна та Міла С., Женя К., Стасік Г.;
у ліпленні: Іра М, Аня С. та Стасік Г.;
переможці конкурсу «Моя фантазія в мозаїці»: Аня С., Юра С. та Женя К.. Особливою популярністю користувалися цього місяця настільно-друковані ігри, а особливо «Дитяче лото» та пальчиковий «Твістер».

Люблять грати наші діти і в сюжетно-рольові, найчастіше це гра «Сім’я».

У даному виді ігрової діяльності діти засвоюють побутові навики самообслуговування, спілкування з однолітками, також засвоюють особливості гендерних ролей, що є важливим в створенні своєї майбутньої сім'ї.

У будь-якій грі діти вчаться дотримуватись правил, що є прототипом правил громадсько го порядку, правил, що стосуються суспільства, як соціальної системи, в яку дитина спочатку повинна інтегруватися, а потім адаптуватися, аби відчувати себе невід'ємною і необхідною частиною соціальних стосунків.

Ігри мають особливе значення не для однієї дитини чи організованої групи, але й для всього суспільства. Дорослі повинні постійно мати на увазі незабутню думку В. Сухомлинського: “Дитина має справжнє емоційне і інтулектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за здавлену квітку”.

28.10 2009 Гра - модель майбутнього життя

Найяскравіші спогади нашого дитинства, безперечно, пов'язані з грою, з її логічною привабливістю, з живим інтересом, постійним рухом, з невгамовною жадобою спілкування... Давайте згадаємо дитинство. Нас у той далекий і, на жаль, безповоротний час, об'єднувала гра. Саме в ній ми були казковими героями і персонажами тільки що побачених кінофільмів, шляхетними тваринами і гордими птахами, матерями і доньками, батьками і синами; ми були багатими і бідними, хорошими і поганими, веселими і розумними. Гра давала нам усе: радість, натхнення, політ фантазії, відчуття товариша, розвивала кмітливість та точність, логічне мислення та здатність пристосовуватися до нових умов. Гра вчила нас шукати і знаходити вихід зі складних ситуацій, вчила самостійно робити вибір і приймати рішення, вчила перемагати і програвати - вчила нас жити.

Це вже потім, через роки, коли ми стали дорослими, то почали відчувати незмінну ціну та глибинне значення мовчазного потертого ведмедика, з яким засинали, цих незрозумілих, але рідних і близьких "еників-беників", "піжмурок", "вибивних" та "третіх зайвих", цього нестримного бажання знову і знову знаходитись у світі іграшок, серед друзів, мати щасливу нагоду бути кимось. Складати і переставляти, будувати і розбирати, вигадувати і зображати, стрибати і бігати, тобто діяти... і говорити, говорити, говорити.

У дітей немає більш вдячного виду діяльності, ніж гра. Саме у грі, на фоні яскравих і глибоких позитивних емоцій, формуються перші знання, уміння та навички дитини, закладаються перші цеглини її моральних витоків, інтелекту, фізичної досконалості, набувається перший життєвий досвід.

Особливу цінність ігрова діяльність має для дітей, які мають інтелектуальні або фізичні проблеми. Вдало підібрані і вміло проведені ігри стануть гарантованими помічниками у набутті необхідних життєвих навичок.

Нам пощастило, що вагоме значення гри для розвитку дитини, добре розуміє наш директор, Анатолій Іванович Косовський, бо саме з цієї причини троє педагогів школи у вересні минулого року пройшли 4-х денні навчання на базі Дитячого будинку міста Боярка. Навчання проводилось ігротекарями з Італії та Молдови, які надали інформацію про детальну класифікацію ігор та їх призначення, а також про створені благодійною асоціацією «ДРУЗІ ДІТЕЙ» ігротеки при дитячому будинку міста Боярка та школі для дітей-сиріт в місті Буча. Ігротекарі, крім необхідної інформації, що це за кімнати, їх призначення, розміщення зон для вільної та структурованої гри, теорію тісно пов’язали з практикою. І педагоги, як кажуть, піднялися на рівень дитини, і гралися, що, до речі, їм дуже сподобалося.

Отож, коли педагоги приїхали з навчання, директор школи виділив майбутнім ігротекарям кімнату для ігротеки, надавши велику матеріальну допомогу при її створенні.

Але гра, як і все, що пов'язане з розвитком дитини, потребує нашої дорослої участі.

На осінніх канікулах ігротекарям, що вже мають певний досвід з організації ігор, запропонували поділитися досвідом зі своїми колегами по школі, які мають дуже тісний зв’язок з дітьми, і відіграють дуже важливу роль в їх розвитку.

При проведенні занять ігротекарі наголосили, що першими дорослими, з якими стикається дитина, є її батьки. Саме батьки перші і постійні партнери у грі.Але ми, як ніхто інший, розуміємо з яких сімей потрапили до нас діти, класоводи і найбільше вихователі, які проводять найбільше часу з дітьми знають кожну свою дитину, знають, що їй потрібно, чітко уявляють сутність її проблем.

Грати з дитиною – не проста справа.

По-перше, ми повинні грати з дитиною на її рівні, тобто на час гри стати такими собі дорослими малюками. Зможемо? Це не так просто: бути дорослим і дитиною водночас.

По-друге, граючи, ми повинні непомітно зберігати перевагу над дитиною, адже саме ми обираємо місце і матеріал для гри, встановлюємо правила, зрозуміло пояснюємо, плавно вводимо дитину у гру, підтримуємо її зацікавленість, у кінці підводимо підсумок, переходимо до іншого виду діяльності.

По-третє, дорослі повинні постійно пам'ятати про можливості дитини, її проблеми, цілі гри, намагатися їх досягти. Важливо не просто грати, щоб провести час або розважити дитину ( це теж потрібно), набагато важливіше в ході дібраної нами гри розвинути навички, яких бракує, дати нові вміння і знання, подолати існуючі проблеми.

Для присутніх на заняттях педагогів було проведено ряд цікавих та захоплюючих ігор. Це і гра на об’єднання в групи «А що у тебе?», ігри на знайомство «За ширмою» та «Назви мене», гра на згрупування команди «Близнята» та , звичайно ж, веселі естафети, які нікого не залишили байдужими.

В кінці таких вагомих та безперечно необхідних занять всі присутні прийшли до висновку, що дорослі займають особливе місце в житті і формуванні дитини взагалі і в ігровій діяльності зокрема. Звідси і підвищена відповідальність дорослого, що стоїть біля витоків гри — першої моделі майбутнього життя.

30.09.2009. Привіт, ІГРОТЕКО !!!

Ще тільки першого вересня закінчився обід, а під дверима ігрової кімнати вже стояла юрба хлопчиків та дівчаток молодшого віку.

Школярі провели довгі і цікаві літні канікули. Деякі були за кордоном, хто в санаторії хто на морі, але вони не забули про улюблену ігротеку. І з нетерпінням чекали її відкриття. Діти приходять сюди щоб зняти напруженість, поспілкуватися в невимушеній обстановці, інші хочуть заглибитись в себе наодинці з найкращою для себе іграшкою, розповісти їй усі свої секрети.

Тільки-но відчинилися двері, як всі почали шукати щось новеньке у великому розмаїтті іграшок. А погратися було чим. У вересні ігротека поповнилась новими настільними іграми «Лего», яскравими та цікавими іграшками «Трансформери», машинками різних розмірів і призначення, м’ячами, конструкторами та багатьма розвиваючими іграми.

Всі зразу знайшли спільну мову один з одним і у ігровій кімнаті запанувала доброзичлива атмосфера. Швидко кожний визначився де і як буде гратися.

Хлопчики більш захоплюються груповими іграми, їм подобається бути в команді, тому зразу вибрали настільну гру-футбол. Підбадьорювання, вигуки «ура», метушня за межами поля створюють атмосферу невимушеності, розвивають комунікабельність, колективізм, почуття товариськості, відповідальності за команду.

Дівчатка граються індивідуально або у двох. Вони майбутні господині тому іграшкові кухні, спальні, ательє модного одягу для ляльок привертають більше їхньої уваги. Вони «готують» різні страви, «перуть одяг», «ходять по магазинам» та один до одного «в гості». Нові ляльки з набором різного одягу припали всім до душі. Почався жвавий обмін враженнями.

Відвідування арт-студії хлопчиками і дівчатками завжди є приємним. Маленькі скульптори ліплять свої композиції із пластиліну та солоного тіста, художники відтворюють на аркушах паперу картинки із своїх літніх подорожей, малюють казкових тварин, кораблі, берег річки та моря із золотим пісочком, мушлями та камінчиками. Діти оволоділи новими орігамі метелика, квітів, вітрячка. Виготовляли із тіста чудові натюрморти.

Граючись, дитина вступає в спілкування, сподіваючись виразити свої особисті якості через визнання, схвалення, позитивні оцінки з боку товаришів та ігротекарів, шукає і розвиває у грі свої здібності. Ми стараємося помітити кожну дитину, її успіх, похвалити. А якщо в неї щось не виходить – допомогти, підбадьорити бо без підтримки дорослих дитина засмучується і закривається в собі. Врівноваженість, задоволеність собою, радість та усмішка на обличчі малечі – ось чого прагнем і робимо все можливе, щоб дітям знову і знову хотілося приходити до ігрової кімнати, ми, ігротекарі Володарської ЗО санаторної школи-інтернату. Але наші старання без допомоги і підтримки італійської благодійної міжнародної організації «Друзі дітей» то маленька краплинка в океані турботи і піклування про вихованців нашої школи. Вони всіляко підтримують нас, прикладають максимум зусиль щодо облаштування ігротеки, наповненості її новими іграшками, розвивальними іграми та матеріалами для арт-студії.

Ми щиро вдячні всім, хто не байдужий до складних дитячих доль, хто не залишився осторонь проблем та піклується, шле листи та чудові подарунки, адже навіть на відстані тендітне дитяче сердечко відчуває тепло і турботу іншої родини.

29.08.2009. Нові друзі - це завжди класно !!!

На відміну від звичайних шкіл, де під час літніх канікул панує тиша та спокій (діти перебувають за межами цих учбових закладів), у Володарській санаторній школі-інтернаті щороку відпочиває велика кількість школярів з багатьох інтернатних закладів Київської області: Половецької, Бучанської, Згурівської, Боярської, Білоцерківської, Трипільської, Васильківської… шкіл-інтернатів. І тому для нас, ігротекарів, серпень став найспекотнішим місяцем року в прямому й переносному значенні цього слова.

Наша робота ускладнювалася ще й тим, що переважна більшість відпочиваючих – це діти зі спеціалізованих інтернатів. Вони важко адаптуються у суспільстві, бо мають вроджені психічні та фізичні вади.

Малеча з’їхалася з різних куточків області й тому насамперед малюків потрібно було познайомити між собою, зблизити, а потім здружити. Отож, першу зустріч в ігротеці ми назвали “Приємно познайомитися”. Діти віталися з допомогою ліктиків, п’яток, носиків. Ця весела гра допомогла встановити контакт між учасниками ігротеки. А в ході гри “М’яч по колу” хлопчики та дівчатка познайомилися один з одним.

Цього дня вони мали можливість дізнатися все про чудову країну Ігроляндію, де збуваються дитячі мрії, де є багато цікавих і яскравих іграшок, якими можна гратися досхочу самому й з друзями, де можна малювати, ліпити, складати, конструювати. Живчики-непосиди відразу розхапали кеглі, м’ячі, скакалки, обручі, а спокійніші малюки облюбували собі менш рухливі забави: настільні ігри, пазли, конструктори. Найбільш допитливі й невгамовні переходили від однієї гри до іншої й спочатку боязко перепитували: “А можна мені взяти цю гру?”, і надзвичайно раділи, отримуючи кожного разу ствердну відповідь.

Спостерігаючи кілька днів за грою хлопчиків та дівчаток, ми приготували найцікавіші конкурси й розваги, які б задовольнили всі категорії дітей. Надзвичайно сподобалися їм рухливі ігри, організовані на шкільному подвір’ї, стадіоні, спортмайданчику: “Естафети Бабок Йожок”, “Ромашка”, “Острів скарбів’, “Мегахрестики-нулики”, “Футбол з мультигероями”, змагання з волейболу, “Мурашині стежки”, “Піонерболія”, конкурс малюнків на асфальті, “Казковий марафон”, “Скульптури з піску”.

Для любителів настільних ігор провели конкурси: Суперпазломен, Фантастичне лего-містечко, шашковий турнір…

З великим задоволенням діти приходили на кожне заняття в арт-студії. Маленькі художники малювали морське дно, космічний простір, пейзажі, ілюстрації до книг, прочитаних в ігротеці; ліпили з пластиліну та солоного тіста фігурки тварин і людей, а потім їх розфарбовували; з кольорового паперу складали орігамі тварин і речей потрібних в побуті.

Як приємно бачити, що діти відчувають себе переможцями, забувають про свої хвороби, про жорстокість долі по відношенню до них! Найголовніша нагорода, на яку ми сподівалися і яку отримали – це радість в очах малечі, нетерпеливе бажання наступних зустрічей в ігротеці.

Було б великою несправедливістю привласнити весь успіх, весь позитивний результат від роботи на свою адресу. Це у величезній мірі заслуга наших найкращих друзів - учасників міжнародної гуманітарної організації "ДРУЗІ ДІТЕЙ", які подарували нам чудову ідею створення ігротеки, облаштували і регулярно поповнюють її новими прекрасними розвивальними іграшками, інструментами й матеріалами для арт-студії.

Ми від усієї душі вдячні італійським сім’ям, які щиросердно пройнялися турботою про українських дітей. Від усіх наших вихованців дякуємо їм за теплі листи й чудові подарунки.

24. 06. 2009 р. Літній відпочинок для дітей – цікавий, змістовний, веселий

Іноді складно розповісти про минулий місяць: заважає не брак подій, а навпаки - величезна їх кількість.

Літні канікули діти завжди чекають з нетерпінням і надією на нові знайомства, нові відкриття, нові знання.

Літо - це час сонця, час відпусток та літніх канікул, час зелених крон у дерев, час цвітіння і буяння усього живого, час усмішок і скиглень, час веселої біготні, відпочинку та купання.

Літо завжди дарує жменьки суниць та полуниць, близнят-сережок вишень на вухах, та приємний запах волошок і троянд.

Літо - це квиток до чогось забутого чи недосяжного, але приємного та красивого.

Яскраві та пекучі, засліплюють очі промені сонця. Літо просякнуте запахом свободи, нестримністю мрій і сподівань. Кожного дня перехоплює подих свіжий вітер. Запах квітів змушує серце шалено калатати. Все що було, залишає кольорові уривки спогадів у голові.

Чому так? Тому, що це - просто ЛІТО.

1 червня відбулося урочисте відкриття літнього оздоровчого табору «Фантазери» при Володарській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті. Чарівна природа мальовничої лісової зони на окраїні селища Володарка здатна зцілити всі недуги.

Проведення подібного табору вже стало доброю традицією. За літній період тут встигає оздоровитися до шестисот дітей з соціально неблагополучних сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Для хлопців та дівчаток передбачена спеціальна розвиваюча програма. Крім спортивних змагань, естафет, різноманітних розваг та ігор, цікавих інтелектуальних та розважальних конкурсів, екскурсій, обов’язкові відвідування відеозалів та бібліотек, відпочинок дітей на природі та пляжах, морському узбережжі, проведення туристичних походів до урочища Чубайка, тут в ігровій формі навчають основам здорового способу життя, захисту своїх прав, розповідають про ВІЛ-інфекцію, антиретровірусну терапію, вчать бути толерантними.

Крім того, в літній період завдяки підтримці благодійної асоціації “Amici dei Вambini” не припиняється робота юридичної служби для неповнолітніх. Так, тільки цього літа трьом неповнолітнім дітям визначається юридичний статус, який має величезне значення для подальшої долі дітей. Батьків та дітей закладу консультують психолог, юрист та соціальний педагог школи.

На думку дітей, одними з найбільш яскравих вражень першої табірної зміни літа були квестова гра «Пірати Карибського моря», змагання «Зелений патруль» та «Олімпіада Бабок Йожок». Так, діти, що оздоровлюються в нашому таборі змогли відчути себе справжніми піратами і першовідкривачами, розгадуючи загадки, шукаючи маршрут «старовинної» карти, виготовленої інструкторами. Протягом дня діти по-новому освоювали територію табору, а також взяли участь у справжніх «морських» боях на березі річки.

Особливо унікальний відпочинок при нашій школі своїм відношенням до дитини, заснованому на пошані її особи, вірі в її творчі здібності. Кожна дитина знаходить в нашому таборі застосування своїм талантам, заняття за інтересами, нові знання і враження. Кожній дитині забезпечений індивідуальний підхід, враховується все - аж до кулінарних пристрастей дитини.

Багаторічний досвід роботи та інноваційні програми, що використовуються співробітниками школи-інтернату роблять дитячий відпочинок цікавим і привабливим.

Звичайно, цікаве дозвілля — вагомий чинник дитячого відпочинку, проте санаторій — це передусім оздоровлення. Головне — дотримання режиму, дієтичне харчування, фізпроцедури, масаж, лікувальні фізичні вправи. Для оздоровлення дітей застосовують фітоароматерапію, електрофорез, інгаляції. Обов'язково діти проходять стоматологічну санацію, наші спеціалісти перевіряють стан носоглотки. І, звісно, для укріплення організму маленькі пацієнти влітку кожного дня мають в своєму раціоні різноманітні свіжі овочі та фрукти.

Лікування призначається лікарями нашого закладу виходячи з тих діагнозів, з якими діти до нас потрапляють.

Дітьми опікуються 14 медичних працівників під керівництвом старшого лікаря.

Медичним персоналом закладу впроваджуються та використовуються сучасні методики в лікуванні хвороб органів дихання. Позитивним результатам сприяє тісна співпраця школи із спеціалізованою дитячою лікарнею "Охмадит" МОЗ України, діагностичним центром "Сосокаво -Чорнобиль" обласної лікарні №2.

У кабінеті ароматерапії діти дихають повітрям, насиченим ефірними оліями лаванди, лимона, чайного дерева, апельсина, евкаліпта, м'яти, троянди, одночасно споживаючи синглето-кисневу пінку. Медична сестра в склянці готує суміш з фруктового соку та сиропу кореня солодки, ставить її в спеціальний апарат, де під впливом ультрафіолетових променів відбувається збагачення напою киснем. І за хвилину можна приймати коктейль. Смачно! (До речі, фрукти і соки неодмінно входять у щоденний дитячий раціон.)

Відкрию невеличкий секрет, яким поділилася зі мною шеф-кухар школи: щоб діти краще їли (а в санаторії обов'язкове п'ятиразове харчування), їм кажуть, що спеціально приготовані страви заміняють гіркі таблетки. Звісно, старших не обдуриш, але малеча свято вірить у це. Ще й іншим наввипередки розповідають про дивовижні властивості борщів та каш.

Відпочинок дітей в санаторії, без сумніву, надовго залишиться в їх пам'яті. Про нього нагадають не тільки яскраві фотографії та відеоматеріали, але й відмінний і позитивний настрій, який буде супроводжувати їх все життя.

Ігротека, дитячий гамір, веселий сміх – синоніми, які сколихнули спокійне і врівноважене життя Володарської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату.

Діти, позбавлені батьківського піклування, та діти з малозабезпечених сімей не мали змоги отримувати достатню кількість іграшок від своїх батьків, адже гарні іграшки коштують досить дорого. І тепер, коли всім цим хлопчикам та дівчаткам асоціація "ДРУЗІ ДІТЕЙ" подарувала величезну дитячу кімнату зі зручними яскравими меблями, шафки й полиці яких заповнені різноманітними іграшками та настільними іграми; кімнату з м’яким і теплим напольним покриттям, на якому так приємно полежати й помріяти, погратися самому чи з друзями, - в неподитячому сумних і серйозних очах багатьох малюків знову почали з’являтися безтурботність й радісна відкритість у спілкуванні з оточуючими.

Наші вихованці - добрі й розумні діти, але вони не дуже пишаються тим, що навчаються саме в інтернаті, а тому(до останнього часу)надто рідко запрошували до себе в школу друзів та знайомих з інших, звичайних шкіл. Тепер їм є чим пишатися перед ровесниками: такої яскравої, барвистої, казкової ІГРОТЕКИ немає в жодній з навколишніх шкіл. Наших дітей почали відвідувати хлопчики й дівчатка, які у нас не навчаються. “Чи можна знову прийти погратися до вас в ігротеку?” – запитують вони. – “Звичайно, приходьте і обовязково приводьте своїх друзів!“– відповідаємо ми.

Гра дає змогу дитині якнайдовше залишатися дитиною. У грі маленька особистість виступає творцем свого життя, і не тільки сьогоднішнього, а й майбутнього, бо гра, даруючи радість, успіх, позитивні емоції, одночасно формує вміння та здібності, які знадобляться в непоростому дорослому житті.

Дітям молодшої вікової групи найбільше подобаються сюжетно-рольові ігр

и, під час яких вони користуються ігровими наборами: “Все для кухні”, “Лікар”, “Перукар”, “Азбука дорожнього руху”, “Будівельник”, “Лего-конструктор”. Дуже люблять вони складати пазли за сюжетами улюблених мультиків. Популярністю у середньої вікової групи користуються різноманітні лото: “Бізнес”, “Найрозумніший”, “Спортіндустрія”, “Шанс”.

З однаковим захопленням і старші, і молодші школярі люблять співати під фонограми системи карооке. Конкурс “Карооке: пісні з улюблених мультиків” став яскравою подією в житті нашої ігротеки.

Надзвичайно весело і цікаво пройшли гра-марафон “У світі казок”, гра-експрес “Університети”, гра-лотерея “Фортуна”, організовані помічниками ігротекарів. Учням молодших класів дуже полюбилася рухлива командна гра “Бджілки”, сюжет і правила до якої придумали самі ігротекарі.

Чудовою традиційною подією в нашій школі є гра “Бізнес-експрес”, за підсумками якої проводиться шкільний ярмарок в народному стилі. Ігротекарі й помічники ігротекарів були активними співорганізаторами і учасниками цієї гри.

А найважливішою подією для дітей протягом останнього часу стала зустріч з представниками асоціації “Amici dei Вambini”. Хлопчики й дівчатка з нетерпінням чекали таких бажаних гостей і дуже старанно готувалися до цієї зустрічі: власноруч майстрували сувеніри, підготували святковий концерт, привітання до Великодніх свят. З вдячністю і щирим захопленням розглядали малюки подарунки: нові настільні ігри, конструктори, іграшкові набори, спортивний інвентар, книги, фарби, розмальовки, пластилін, привезені представниками асоціації "ДРУЗІ ДІТЕЙ", яка, на нашу думку, втілює в життя мрію кожної дитини, що потребує підтримки й допомоги.

Поблизу Володарського водосховища тихоплинної річки Рось, в мальовничому куточку лісової зони розташована Володарська загальноосвітня санаторна школа-інтернат. Тіниста широка алея через ліс веде на шкільне подвір’я. Радують око яскравозелені кущі самшиту, декоративні галявини, різнобарвні квіти.

Живуть і навчаються в цій школі діти, позбавлені батьківського піклування та діти з малозабезпечених сімей.

Батьківською турботою, теплом і ласкою, любов’ю і підтримкою оточені вихованці в стінах школи, яка не лише для дітей, а й для працівників стала справжньою родиною і домівкою.

З великою любов’ю й терпінням, розумінням і вірою щоденно вкладають вихователі та вчителі душу в своїх вихованців, плекають надію, що з крихітки-дитини виросте добра, чуйна, порядна, високоосвічена, ерудована особистість.

ДИТИНА – наше майбутнє, наша опора, наша сила, - так думають не лише педагоги школи, а і представники асоціації «Amici dei Вambini», які відвідали нашу школу з благодійною метою. Асоціація виділила кошти на облаштування ігротеки, яка допоможе дітям корисно і цікаво проводити свій вільний час.

- Чому саме ігротека? – запитаєте ви, - а тому що гра - важливий засіб виховання, який доступний кожному і має тісний зв‘язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для дитини гра - це життя.

Жива гра дає дитині можливість насолоджуватись вільним проявом своїх фізичних і духовних сил. В.О. Сухомлинський порівнював гру з „величезним світлим вікном, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ".

Граючись, діти вивчають та розуміють світ, в якому вони живуть. Вони набираються досвіду, коли відчувають речі на дотик, виявляються правими в одних питаннях та помиляються щодо інших. Ці успіхи та поразки допомагають їм не лякатися нових викликів в майбутньому. Діти уявляють, створюють, систематизують та захоплюються багатьма ідеями. Одним словом, вони пізнають.

Ось і настав той довгоочікуваний день, коли нарешті у нашому закладі відкрилася ігротека. Чекали всі: і дорослі, і малі. Але найбільше, звичайно ж, діти, які цього дня просто світилися від задоволення і радості.

А як же не радіти, коли, зайшовши до ігротеки, вони потрапили в яскраву, різнобарвну, чарівну казку. Усі меблі нові, зручні та гарні. Ремонт чудовий. Під час урочистого відкриття ігротеки представники благодійної асоціації подарували дітям чудові іграшки, сучасний фотоапарат і систему караоке.

На нашу думку асоціація "ДРУЗІ ДІТЕЙ" - це міжнародна гуманітарна організація, яка створена для втілення в життя мрій кожної дитини, котра потребує допомоги. В ній працюють небайдужі люди, які прагнуть всім сердцем, щоб кожна дитина відчула себе потрібною та захищеною.

Дякуємо представникам асоціації, що не залишаються осторонь важливих проблем сьогодення, за розуміння значущості розвитку дітей, адже діти - це наше майбутнє, а радість в очах дитини, це найліпша нагорода за доброчинність.

Ігротека > Наші новини